Logo-do Profile

Історія держави і права України

Лекція 25

ДЕРЖАВА І ПРАВО В ПЕРІОД ПЕРЕБУДОВИ (1985-1991 рр.).


1 Державний лад. Зміна статусу республіки.

Хронологічно цей період невеликий - всього декілька років. Проте за цей час відбулися суттєві зміни у суспільному житті країни. З приходом до влади молодої генерації комуністів на чолі з М.Горбачовим в країні розпочалася перебудова, що означала реформування економіки, державного апарату, демократизацію суспільства (гласність, політичний плюралізм). Завершився період розпадом Радянського Союзу й утворенням самостійних незалежних держав.

Державний лад. Значні зміни у державному апараті відбулися спочатку в центрі - на союзному рівні.

Ці зміни призвели до реформування республіканської системи влади.

Вищі органи влади та управління УРСР.

Верховна Рада УРСР - вищій представницький законодавчий орган влади. В цей період її очолювали В.Шевченко, Л.Кравчук, В.Івашко.

У 1989 р. був прийнятий Закон УРСР "Про зміни та доповнення Конституції УРСР" (27 жовтня), за яким більш чітко визначалися компетенція ВР, предмети виключного відання ВР, розширялися повноваження Голови ВР як представника УРСР в країні та на міжнародній арені.

Склад ВР - 450 депутатів, які обиралися на 5 років. Зазначимо, що вперше в Українському парламенті з'явилася опозиція - Народна Рада (125 депутатів) і більшість - "Група 239" (комуністи). 27 жовтня 1989 р. ВР прийняла закон "Про вибори народних депутатів УРСР". У травні 1990 р. затверджено Тимчасовий регламент, що визначав порядок роботи ВР під час сесій. З 1990 р. 12-е скликання парламенту стало називатися першим скликанням Верховної Ради України.

У 1991 р. в Україні було запроваджено інститут президентства. 5 липня були прийняті закони "Про заснування поста Президента Української РСР і внесення змін і доповнень до Конституції УРСР", "Про Президента УРСР", "Про вибори Президента УРСР". Вибори Президента України були призначені на 1 грудня 1991 р. Президент України був главою держави і главою виконавчої влади. Кабінет Міністрів підпорядковувався Президенту України.

Відбулися зміни у структурі вищих виконавчих органів влади, про що у травні 1991 р. були внесено зміни до Конституції УРСР. Рада Міністрів перетворювалася на Кабінет Міністрів. Голова Ради Міністрів ставав Прем'єр-міністром. Спеціальним законом від 13 травня 1991 р. визначався перелік міністерств та інших центральних органів державного управління УРСР. Кабінет Міністрів видавав постанови і розпорядження та контролював їх виконання. Він об'єднував і направляв роботу міністерств та відповідних відомств.

Місцеві органи влади й управління.

У жовтні 1989 р. ВР УРСР прийняла новий Закон "Про вибори депутатів місцевих Рад народних депутатів УРСР", який передбачав перехід до альтернативності при висуванні кандидатів у народні депутати. Наступного року відбулися вибори, на яких на одне місце претендувало в середньому по 5-6 кандидатів.

Законом УРСР "Про місцеві Ради народних депутатів УРСР та місцеве самоврядування" від 7 грудня 1990 р. визначилися засади місцевого самоврядування, статус місцевих Рад, органів місцевого самоврядування, розширювалися права органів місцевого самоврядування.

Структура органів самоврядування мала такий вигляд.

Якщо у попередні періоди в СРСР спостерігалися централістичні тенденції, коли центр перебирав на себе все більше повноважень республік, то у 1985-1991 р. вони послаблюються, а з'являються паростки відцентрових тенденцій. Свідченням цього є Закон СРСР "Про розмежування повноважень між Союзом РСР і суб'єктами федерації" від 20 квітня 1990 р. В ньому зазначалося, що "союзні республіки - суверенні радянські соціалістичні держави, які добровільно, на основі вільного самовизначення народів і рівноправності об'єдналися в СРСР". За кожною союзною республікою зберігалося право вільного виходу з СРСР. Рішення про вихід з СРСР мало прийматися вільним волевиявленням народів союзної республіки шляхом референдуму (народне голосування). Але порядок вирішення питань, пов'язаних з виходом з СРСР визначався спеціальним законом. За цим законом вихід практично був неможливий через численні умови, які треба було виконати. Як і раніше органи державної влади СРСР встановлювали основи законодавства у різних галузях права, а союзні республіки приймали відповідні кодекси. Проте союзні республіки робили рішучі кроки на шляху набуття реального суверенітету.

16 липня 1990 р. ВР УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет. В ній проголошувався державний суверенітет як верховенство, самостійність, повнота і неподільність влади республіки у межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх стосунках. Були задекларовані права на самостійне створення банківської, фінансової, митної, податкової систем, власних збройних сил, внутрішніх військ та органів держбезпеки, які підпорядкувалися ВР УРСР.

Другим кроком у набутті суверенітету став Закон УРСР "Про економічну самостійність УРСР" від 3 серпня 1990 р. Він складався з таких розділів: загальні положення; фінансова бюджетна, кредитна і грошова система УРСР; управління народним господарством УРСР; юридична відповідальність за порушення законодавства; про економічну самостійність УРСР.

24 серпня 1991 р. Верховна Рада УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України.

2 Судові та інші правоохоронні органи.

Наприкінці 80-х років розпочалося реформування судової системи. Було прийнято декілька загальносоюзних законів:

Крім того, були прийняті Положення про кваліфікаційні колегії суддів СРСР, про кваліфікаційну атестацію суддів, про дисциплінарну відповідальність суддів, відкликання і дострокове звільнення суддів та народних засідателів СРСР.

У жовтні 1989 р. були внесені зміни до Конституції щодо судової системи. Термін повноважень суддів усіх рівнів - 10 років, народних засідателів - 5 років. Судова система УРСР складалася з Верховного суду УРСР, Верховного суду Автономної Республіки Крим, обласних судів, Київського міського суду, районних (міських) народних судів.

У жовтні 1990 р. судова система і прокуратура виводяться із союзного підпорядкування. Найвищим судовим органом в Україні став Верховний суд УРСР. А Генеральний прокурор УРСР призначався Верховною Радою і був підзвітний лише їй. Усіх прокурорів призначали на 5 років. Організація і діяльність судових органів і прокуратури визначалися виключно законами УРСР. Передбачалося створення Конституційного суду України.

20 грудня 1990 р. було прийнято Закон УРСР "Про міліцію". Він був таким же, як і попередній. Проте в ньому зазначалося, що діяльність міліції будується на засадах законності, гуманізму, гласності, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями і громадянами. У законі визначалися права і обов'язки працівників міліції, які повинні керуватися тільки законом і діяти відповідно до нього.

3 Правова система.

Усі галузі права зазнали суттєвих змін.

Конституційне право. До Конституції УРСР (1978 р.) було внесено багато змін і доповнень, які мали на меті розвиток демократії, вдосконалення виборчої системи і діяльності Рад народних депутатів. Відповідно до цього було ухвалено низку законів:

У червні 1991 р. була опублікована Концепція нової Конституції України, яку схвалила ВР.

Цивільне право. Було прийнято кілька загальносоюзних законів: "Про підприємництва в СРСР" (1988), "Основи законодавства Союзу РСР і союзних республік про оренду" (1989), "Про власність" (1990), "Про кооперацію в СРСР" (1990), "Основи цивільного законодавства Союзу РСР і союзних республік" (1991), а також закони УРСР "Про підприємництво" 7 лютого 1991 р., "Про власність" від 17 лютого 1991 р., "Про підприємства в УРСР" від 27 березня 1991 р. Вони спрямовувалися на розширення господарської ініціативи підприємств і громадян. Ними запроваджувався інститут приватної власності (поряд з державною і колективною), дозволялося підприємництво, іноземні інвестиції та операції з валютою, ліквідовувалася державна монополія на банківську і зовнішньоекономічну діяльність, розпочато процес приватизації державної і муніципальної власності.

Трудове право. Зазначеними законами регулювалися і трудові відносини. Запроваджувалася контрактна система прийому на роботу, тривалість випробування визначалася за погодженням двох сторін, скасовувалися обмеження щодо сумісництва. Закон УРСР "Про економічну самостійність Української РСР" від 3 серпня 1990 р. передбачав реформування трудового законодавства відповідно до нових форм господарювання.

28 лютого 1990 р. ВР СРСР прийняла Основи законодавства Союзу РСР і союзних республік про землю. Громадяни отримали право на придбання землі у вічне володіння або в оренду.

Кримінальне законодавство. Продовжувався розпочатий раніше процес пом'якшення відповідальності осіб, які вчинили злочини, що не становили великої суспільної небезпеки. У 1985 р. для осіб, які скоїли ненавмисні злочини, було введено відбування покарання у вигляді позбавлення волі у виправно-трудових колоніях-поселеннях.

На початку перебудови посилювалася боротьба з пияцтвом, одержанням нетрудових доходів, спекуляцією, розповсюдженням наркотиків, захопленням заручників. 2 липня 1991 р. були прийняті Основи кримінального законодавства Союзу РСР і союзних республік.

Важливе значення для відродження духовності українського народу мали такі закони УРСР:


© 2006—2018 СумДУ