Сучасна організація є складним соціально-економічним суб’єктом, в системі управління якого особливе місце займає управління людськими ресурсами. Людські ресурси є таким ресурсом організації, від якого залежать не тільки успіхи фінансово-господарської діяльності, а й довгостроковий потенціал успіху організації.
Криза сучасної системи управління персоналом, зумовлена загальною кризою традиційної для індустріального суспільства системи відносин „людина-організація”. Перенесення акцентів в управлінні організацією з суто технічних об’єктів на людину, вимагає пошуку нових адекватних сучасним економічним умовам методів управління, які б спонукали до творчості, виконання поставлених завдань, в яких би поєднувалися і колегіальність, і єдиноначалля.
Для неприбуткових організацій це має особливу важливість і специфіку, оскільки з одного боку персонал цих організацій є малочисельним, а з іншого – робота пов’язана із взаємодією і використанням людських ресурсів на всіх етапах досягнення цілей організації.
Людина як об’єкт управління є такою, що постійно розвивається і змінюється в залежності від зовнішніх і внутрішніх факторів впливу на організацію в цілому і на неї зокрема. Виходячи з цього, будь-який фахівець повинен мати базові знання, знати технологію управління людськими ресурсами, розуміти процеси, які відбуваються в організації і мати можливість скеровувати їх у потрібному напрямку.
Метою вивчення дисципліни є формування умінь щодо розроблення та здійснення кадрової політики, забезпечення цілеспрямованого використання людських ресурсів та персоналу неприбуткової організації.
Мета та завдання
Предметом вивчення дисципліни є система знань, пов'язаних із цілеспрямованим організованим впливом на людей, зайнятих працею, з метою забезпечення ефективного функціонування організації та задоволення потреб клієнтів, окремих робітників і колективу в цілому.
