Вступ

З найдавніших часів людина намагалася пізнати своє майбутнє. За тисячоліття було розроблено велику кількість методів передбачення майбутнього: прикмети, гадання, астрологія і багато чого іншого. Частина з них являла собою закінчену систему знань, частина будувалася тільки на деяких закономірностях. У сучасному світі людина все більше відчуває потребу у прогнозах.

Необхідність оцінки перспектив розвитку та передбачення можливих шляхів і результатів дій, які починаються, існували на всіх етапах розвитку людської цивілізації. У зв'язку з ускладненням і необхідністю удосконалення структури управління державою в 20 сторіччі посилилась потреба в прогностиці, особливо в системах планування соціально-економічного розвитку. Науково-технічна революція, яка розпочалася в другій половині нашого століття, значно підвищила необхідність використання прогнозування в управлінні економікою. Як наслідок, вже з початку 60-х років вибухово зростає кількість установ, які займаються прогнозуванням, і відповідно кількість прогнозів: економічних, науково-технічних, суспільного розвитку тощо. Зараз у США та Західній Європі кількість установ, які займаються прогнозуванням, перебільшила декілька тисяч.

Управління державою, виробництвом та іншими складними об'єктами повинно забезпечити вибір тільки оптимальних рішень. Необхідність в ефективному прогнозуванні підтверджується багатомільярдними збитками, від яких щорічно потерпають навіть передові компанії світу. Значну частину цих наслідків можна було б запобігти, виділяючи на прогнозні дослідження достатню кількість грошових коштів. В сучасній економіці провідні фірми США витрачають на прогнозування приблизно 10% асигнувань на наукові дослідження. Найдорожчі економічні прогнози коштують приблизно 0,5-1,0 млн. доларів США, а можливі збитки завжди в 10-100 разів більше від витрат.

Таким чином, основною метою прогнозування є створення наукових передумов для прийняття оптимальних господарських рішень.

Стосовно системи економічного прогнозування в Україні потрібно зазначити, що вона знаходиться на етапі становлення. Відійшли в минуле твердження про те, що розвиток економіки повинен регулюватися лише стихійними ринковими відносинами. Вже більшість наукових та виробничих установ в своїй діяльності використовують наукові методи прогнозування та моделювання.

Мета та завдання

Метою викладання дисципліни “Моделювання та прогнозування економічних процесів” є вивчення студентами основ теорії і практики прогнозування і макроекономічного планування, методології формування прогнозів, планів і програм, розрахунків макроекономічних показників, важелів державного регулювання – виконання планів і програм.

Задачею вивчення дисципліни є:

• формування в студентів навиків проведення передпрогнозних досліджень кваліфікації об’єктів прогнозування і вибору адекватних методів одержання значень прогнозних показників;
• оволодіння основними методами прогнозування і планування, які використовуються в практичній діяльності;
• вивчення існуючих систем макроекономічного прогнозування і планування;
• формування навиків проведення й організації прогнозних досліджень;
• вивчення важелів регулювання виконання планів і програм;
• оволодіння знаннями в області планування регіонального розвитку економіки;
• оволодіння навиками використання і плануванні і прогнозуванні економіко-математичних моделей;
• вивчення методології розрахунку планових показників.

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

- знати: етапи прогнозування, види і типи прогнозів; теоретичні основи проведення передпрогнозних досліджень і аналізу об’єкта прогнозування; основні методи одержання прогнозної інформації; питання організації прогнозних досліджень; загальні відомості про моделі і системи безперервного прогнозування; види прогнозів необхідні для управління на макро- і мікрорівнях; значення цілі і функції планування в змішаній економіці; основні методи і важелі державного регулювання економіки; основні методи планування і методики розрахунку планових показників;

- вміти: проводити передпрогнозні дослідження, ставити задачі прогнозування; класифікувати об’єкти прогнозування і підбирати адекватні методи отримання прогнозних показників; розробляти прогнози за допомогою основних методів прогнозування на мікро- і макрорівнях; використовувати результати прогнозування в складанні планових документів.

Автори

кафедра економіки та бізнес-адміністрування

Касьяненко Володимир Олексійович
кандидат економічних наук, доцент