Дистанційне навчання Home
Дистанционное обучение в СумГУ: дисциплины » Філософія

Вступ

Існує стара притча, про те, що на «п'ятірку» філософію знає Господь Бог, на «четвірку» (у кращому випадку!) – професійні філософи, а всі інші не можуть претендувати на бал вище «трійки». Дійсно, філософія – предмет досить складний та суперечливий, але, в той же час, саме вона ставить запитання, які хвилюють усіх без винятку людей, та вчить шукати й знаходити адекватні відповіді. Німецький філософ Мартин Гайдеггер говорив, що наук не було б, якби їм не передувала філософія, і він абсолютно правий, адже саме під філософією розуміють побудову системи знань про світ, людину та суспільство, виходячи з певних принципів та передумов.

Філософія – це безліч тем, пізнавальних схем і моделей, які характеризуються фундаментальністю або докорінністю. При цьому кожний витвір філософської думки претендує на статус культурного явища й тому заслуговує на збереження його неповторності.

На відміну від інших наук, де безперервно відбувається процес ущільнення знання, згортання теорії в закони, складних доведень у формалізовані схеми, процес відкидання старих істин новими, у філософії процес «внутрішнього зростання» йде дещо по-іншому. Поява нової філософської ідеї не перекреслює значення всіх попередніх, так само як і не забезпечує цій ідеї безперечну загальнозначущість. Тому філософія дещо подібна до мистецтва, і це додає особливих труднощів при розробці будь-якого навчального курсу з філософії. Будь-яка спроба ознайомити студентів з усією філософською проблематикою веде до побудови й поширення формальних схем, що суперечить природі і сутності філософії. Але у багатьох випадках такий підхід до вивчення філософії є виправданим і ефективним. Особливо, коли йдеться про дистанційну форму навчання, яка зумовлює значне посилення самостійної роботи студентів.

Навчальний курс філософії в опорних конспектах лекцій, що пропонується, розрахований передусім на студентів, які мають обмежені можливості в широких лекційних курсах і змушені самостійно працювати над вивченням філософії. У цій ситуації, як свідчить досвід, конче необхідний навчальний курс, який виступив би певним путівником в широкому проблемному полі філософії. Саме він має можливість передати інформацію у значно більшому об'ємі, розширити предметну основу викладання, продемонструвати структурно-логічні зв'язки вражаючого видовища філософської думки.

Знання філософії підвищує культуру мислення і спілкування, філософія сприяє інтелектуальному та творчому розвитку, ефективному веденню дискусії та опрацюванню першоджерел, посилює логічність та аргументованість мовлення та письма, розвиває здібності усного мовлення і критичного аналізу письмових текстів.

Оволодіння філософськими категоріями, принципами та ціннісними установками спирається на системний зв'язок з іншими навчальними предметами, зокрема з такими базовими, як релігієзнавство, логіка, етика, естетика, соціологія, культурологія та ін.

Мета та завдання

Метою вивчення курсу «Філософія» є:

Завдання курсу – формування у студентів певних вмінь і навичок. В результаті вивчення даного курсу вони повинні:

Автори

кафедра філософії, політології та інноваційних соціальних технологій

Синах Андрій Олександрович
кандидат філософських наук, доцент


Содержание дисциплины Про курс
    Вступ до дистанційного курсу
    Мета та завдання пізнавальної діяльності студента
    Алгоритм роботи з курсом
    Інформація про автора
    Перелік літератури до курсу
Розділ 1
    Тема 1
       Предмет філософії
      1.1. Витоки філософії
      1.2. Філософія як світогляд. Особливості міфологічного, релігійного та філософського світогляду
      1.3. Онтологія. Основні поняття і напрямки
      1.4. Гносеологія. Основні поняття і визначення
      1.5. Методологія: релятивізм, метафізика і діалектика
      1.6. Рівні організації філософського знання
      1.7. Функції філософії
       Висновки
       Стислий конспект
       Запитання для самоперевірки
    Тема 2
       Філософія Стародавнього Сходу
      2.1. Ведична філософія і релігія: основні поняття і визначення
      2.2. Філософія і практика йоги
      2.3. Буддизм – вчення Сіддхартхи Гаутами
      2.4. Матеріалізм чарвака-локаяти
      2.5. Даосизм і конфуціанство у Стародавньому Китаї
      2.6. Матеріалістичні школи в Китаї
       Висновки
       Стислий конспект
       Запитання для самоперевірки
    Тема 3
       Філософія стародавньої Греції
      3.1. Рання грецька філософія
      3.2. Класичний етап розвитку античної філософії
      3.3. Елліністично-римська філософія
       Висновки
       Стислий конспект
       Запитання для самоперевірки
    Тема 4
       Філософія і теологія доби Середньовіччя
      4.1. Особливості філософії середніх віків
      4.2. Патристика: вчення Августина Блаженного
      4.3. Схоластика: реалізм, номіналізм, концептуалізм у схоластичній філософії
      4.4. Основні філософські ідеї Фоми Аквінського
       Висновки
       Стислий конспект
       Запитання для самоперевірки
Розділ 2
    Тема 5
       Філософія доби відродження
      5.1. Характерні риси філософії Відродження
      5.2. Основні вчення ренесансної епохи: гуманістичний, неоплатонічний, натурфілософський та соціально-політичний напрями
       Висновки
       Стислий конспект
       Запитання для самоперевірки
    Тема 6
       Філософія нового часу і просвітництва (XVІІ–XVІІІ ст.)
      6.1. Загальна характеристика філософії Нового часу
      6.2. Емпіризм і раціоналізм як основні напрями у філософії Епохи розуму
      6.2.1. Сенсуалізм в Англії (XVІІ–XVІІІ ст.)
      6.2.2. Емпіризм і раціоналізм як основні напрями у філософії Епохи розуму
      6.3. Загальна характеристика Просвітництва
      6.4. Характеристика основних напрямків французького Просвітництва
       Висновки
       Стислий конспект
       Запитання для самоперевірки
    Тема 7
       Німецька класична філософія і філософія марксизму
      7.1. Загальна характеристика філософії німецької класичної філософії. Її основні представники
      7.2. Гносеологія і етика Іммануїла Канта
      7.3. Абсолютний ідеалізм Георга Гегеля
      7.4. Антропологічний матеріалізм Людвіга Фейєрбаха
      7.5. Філософські погляди марксистів
       Висновки
       Стислий конспект
       Запитання для самоперевірки
Розділ 3
    Тема 8
       Сучасна філософія заходу
      8.1. Зміна парадигми філософського мислення у ХІХ – на початку ХХ ст.
      8.2. Ірраціоналізм або «філософія життя»: волюнтаризм А. Шопенгауера та Ф. Ніцше
      8.3. Сцієнтистський напрям у філософії
      8.4. Антропологічний напрям західної філософії
      8.5. Екзистенціалізм як філософський напрям
      8.6. Психоаналіз і неофрейдизм
      8.7. Філософська герменевтика
      8.8. Прагматизм
       Висновки
       Стислий конспект
       Запитання для самоперевірки
    Тема 9
       Філософська думка в Росії
      9.1. Характерні риси філософської думки в Росії
      9.2. Зародження і розвиток філософської думки в Росії ХІ–XVIIст
      9.3. Філософська думка в Росії XVIІI–XIX ст
      9.4. Релігійна філософія в Росії ХІХ–ХХ ст
      9.5. Представники космізму в Росії ХІХ–ХХст
       Висновки
       Стислий конспект
       Запитання для самоперевірки
    Тема 10
       Філософська думка в українській діаспорі
      10.1. Характерні риси українського світогляду
      10.2. Становлення філософської думки в Україні
      10.3. Філософсько-гуманістична думка в Україні ХV – ХVІІ ст.
      10.4. Острозький культурно-освітній осередок (1576–1636)
      10.5. Філософія Просвітництва у Києво-Могилянській академії
      10.6. Антропологічна спрямованість філософської думки Г.С. Сковороди
      10.7. Філософські погляди українського романтизму ХІХ ст.
      10.8. «Академічна» філософська думка в Україні ХІХ – початку ХХ ст.
      10.9. Основні філософські та суспільно-політичні погляди українських письменників та публіцистів IІ половини ХІХ – початку ХХ ст.
      10.10. Філософська думка в українській діаспорі
       Висновки
       Стислий конспект
       Запитання для самоперевірки