Logo-do Profile

Гроші та кредит + KP

Тема 19

Інфляція


Ключові терміни

Інфляція, дефляція, Інфляція попиту, Інфляція пропозиції (витрат), Монетарна інфляція, Багатофакторна інфляція, Девальвація, Антиінфляційна політика, Грошові реформи, деномінація, Нуліфікація, Індекс Ласпейреса, Індекс Пааше, Індекс споживчих цін (ІСЦ), Індекс цін виробників (ІЦВ), Дефлятор ВВП, Індекс Фішера, Темп інфляції, Рівень інфляції

1 Інфляція, її види та наслідки

Інфляція (від лат. inflation ─ вздуття) – процес зниження вартості грошей внаслідок переповнення ними каналів обігу (кількісна сума грошей, які знаходяться в обігу, перевищує суму цін на товари і послуги). Переповнення може виникати: по-перше, внаслідок надмірного випуску (емісії) грошей; по-друге, внаслідок скорочення товарної маси в обігу при незмінній кількості раніше випущених в обіг грошей.

Для суспільства явище інфляції – це процес зміни купівельної спроможності грошей, який супроводжується зростанням цін. Під час інфляції ціни на товари споживання зростають швидше, ніж збільшується заробітна плата і загалом, доходи членів суспільства. Це приводить до погіршення якості життя переважної більшості населення. Суттєвою ознакою інфляції є зростання цін в середньому: не збільшення ціни якогось окремого товару, навіть групи товарів, а зростання усередненої ціни переважної більшості переліку (корзини) товарів і послуг. Тому, для суб’єктів суспільних відносин інфляція завжди приймає цінову форму і терміни «інфляція» і «цінова інфляція» є термінами ─ синонімами. В цій площині в сучасній науці і йде пошук розрахункових моделей вимірювання інфляції, тобто, всі варіанти розрахунку інфляції ґрунтуються на відслідкуванні зростання цін на товари та послуги.

 Якщо процес зміни купівельної спроможності грошей супроводжується зниженням цін, то це має назву – дефляція (dtflation).

Наслідки інфляції:

За темпами знецінення грошей виділяють такі види інфляції:

Залежно від причин виділяють такі  види  інфляції:

  1. Інфляція попиту.
  2. Інфляція витрат (пропозиції).
  3. Монетарна інфляція.
  4. Інфляція багатофакторна.

Інфляція попиту ─ інфляція, викликана підвищенням цін суб’єктів господарювання через підвищення попиту.

Причини інфляції попиту ─ це зміни в кількості грошей, які є в обігу внаслідок збільшення одного з компонентів сукупних витрат (споживчих витрат, державних витрат, інвестицій тощо та напливу інозем­ної валюти (імпортована інфляція).

Інфляція пропозиції (витрат) ─ викликана підвищенням цін суб’єктами господарювання через підвищення витрат на продукцію.

Причини інфляції витрат:

Монетарна інфляція ─ знецінення грошової одиниці обумовлені надмірною пропозицією грошей, завдяки чому збільшуються грошові доходи і платоспроможний попит.

Причини монетарної  інфляції:

Багатофакторна інфляція ─ інфляція, зумовлена декількома при­чинами одночасно (наприклад: зростання попиту поряд із надмірною пропозицією грошей і підвищенням цін з боку суб'єктів господарювання).

Класифікація видів інфляції за формою прояву:

Цінова інфляція ─ проявляється у формі зростання цін.

Інфляція заощаджень ─ знецінення грошей в наслідок зростання вимушених заощаджень при зафіксованих державних цінах і доходах.

Девальвація ─ знецінення національних грошей  проявляється у зниженні їх курсу до іноземних валют.

Макроекономічні наслідки нерегульованої інфляції:

  1. довільний перерозподіл доходів (за умови, що об’єм продукції ─ постійний). Збитки отримують: одержувачі фіксованого доходу, кредитори, власники заощаджень. Вигоду можуть отримати: одержувачі плаваючого доходу, дебітори, власники нерухомості та інші особи;
  2. відсутність заощаджень;
  3. збільшення навантаження на платників податків;
  4. ціни не відіграють регулювальної ролі;
  5. гроші не є вимірниками економічних процесів.

2 Антиінфляційні заходи

Антиінфляційна політика - це комплекс заходів державного регулю­вання економіки, спрямованих на подолання інфляції.

Види антиінфляційних заходів:

  1. Політика доходів (фіскальні заходи).
  2. Концепція пропозиції (структурні зрушення).
  3. Монетарні заходи.
  4. Грошові реформи.

Дефляційна політика (політика доходів) ─ вилучення з обороту час­тини грошової маси з метою запобігання зростанню кількості грошей в обігу і скорочення темпів інфляції. Реалізація таких заходів здійснюється через грошово-кредитний і податковий механізми:

Особливість дії дефляційної політики полягає в тому, що вона, як правило, викликає уповільнення економічного зростання і навіть кризові яви­ща.

Політика структурних зрушень (концепція пропозиції):

Монетарна політика:

Грошові реформи.

Грошові реформи є радикальною мірою оздоровлення грошової системи.

Класифікація грошових реформ

За глибиною проведення виділяють такі грошові реформи:

  1. повні (структурні) ─ створення нової країни, зміна виду грошо­вої системи тощо;
  2. реформи часткового типу.

За характером обміну старих грошей на нові грошові реформи поділяють так:

  1. формальна - грошова одиниця країни змінює тільки вигляд та захист;
  2. деномінація - укрупнення грошової одиниці країни без зміни її найменування, що проводиться з метою полегшення грошового обігу і надання більшої повноцінності грошам. При цьому змі­нюється масштаб цін, кількість грошей в обігу скорочується, а величина грошової одиниці збільшується;
  3. конфіскаційна - існують обмеження на кількість обмінюваних коштів, на форми грошей, які можуть підлягати обміну (наприклад, обмінюється тільки готівка, а банківські вклади - ні). Нуліфікаціярізновид конфіскаційних грошових реформ, коли знецінені грошові знаки анулюються (визнають недійсними). Такі заходи проводять, коли різко знижується купівельна спроможність грошей шляхом випуску нових грошових знаків і вилучення та знищення колишніх грошових знаків.
  4. неконфіскаційна - обмінюються всі запаси грошей в усіх їх фор­мах.

За строками проведення бувають:

3 Механізми вимірювання інфляції.

Вимірювання цінової інфляції ведеться за допомогою розрахунку індексу цін за певний період. Індекс цін (price index) також називають індексом інфляції. Індекс цін  показує, у скільки разів зросли ціни за період, що розглядається. Індекс цін є відносним показником, тобто показником без розмірності та чисельно вимірюється цілим числом і десятковим дробом, або у відсотках.  На практиці найчастіше застосовуються дві моделі, два механізму розрахунку індексів цін: індекс Ласпейреса та індекс Пааше.

Індекс Ласпейреса - за основу береться товарна структура виробництва, а точніше ─ структура споживання товарів та послуг базового року і тоді індекс цін вимірюється за формулою:

                                  

Вважається, що індекс Ласпейреса недооцінює структурні зрушення в економіці країни, а тому відносно завищує темпи зростання рівня цін.

Індекс Пааше ─ за основу береться товарна структура виробництва, а точніше ─ структура споживання товарів та послуг поточного, а не попереднього (базового) року і індекс розраховується за формулою:

 

Вважається, що індекс Пааше переоцінює структурні зрушення в економіці країни, а тому відносно занижує темпи зростання рівня цін.

Звертаємо увагу, що формули (19.1) та (19.2) дають загальний механізм розрахунку, дають загальну модель ─ «як розраховувати індекс». Відповідь на питання, ─ «що розраховується», дає конкретне, практичне застосування формул (19.1) або (19.2). Найчастіше, в тому числі і в Україні, розраховуються та застосовуються такі показники індексу цін:

Індекс споживчих цін (ІСЦ) характеризує зміну (як правило ─ зростання) у певному проміжку часу (місяць, рік, тощо) загального рівня цін на товари і послуги, які купує населення для невиробничого особистого споживання.

Цей показник розраховується на підставі споживчого набору товарів продовольчого і непродовольчого призначення та послуг. Зазначений набір товарів (послуг) є єдиним для всіх регіонів країни і ґрунтується на структурі споживчих грошових витрат домогосподарств міських поселень. Основними товарними групами у «споживчому кошику» є продукти харчування, одяг, житло, транспорт, послуги, освіта, книги, медичні послуги, предмети особистої гігієни тощо. Ринковий кошик у багатьох розвинутих країнах охоплює близько 300 найменувань споживчих товарів і послуг. В Україні під час обчислення цього показника враховують поки що понад 60 найменувань [12, стор. 109].

Розраховується індекс споживчих цін за досить поширеною формулою:

Також, має місце інша формула розрахунку ІСЦ:

У формулах (19.3) та (19.4) є суттєва різниця. Розрахунок цін товарів за період (місяць, рік), ─ формула (19.3), передбачає середній показник цін за період, а формула (19.4) використовує ціни в певний момент, ─ ціни в момент конкретної дати. Ймовірність, що ціни не співпадатимуть, досить велика, а тому і показники ІСЦ за цими формулами будуть відрізнятися.

Порівнюючи формулу (19.1) та формули розрахунку ІСЦ (19.3) та (19.4) легко констатувати, що ІСЦ розраховується за формулою індексу цін Ласпейреса.

Індекс цін виробників (ІЦВ) характеризує зміну в часі загального рівня цін на засоби виробництва, які купують підприємства для виробничого споживання і розраховується також за формулою індексу цін Ласпейреса.

Дефлятор ВВП характеризує зміну в часі загального рівня цін на всі товари і послуги, що реалізовані кінцевим споживачам. Це найбільш широкий показник, який характеризує інфляційні зміни всіх цін. Тому дефлятор ВВП може помітно відхилятися від ІСЦ та ІЦВ, оскільки він точніше враховує реальну структуру особистого і виробничого споживання, ніж попередні індекси. Визначається дефлятор ВВП теж за формулою агрегатного індексу цін Ласпейреса [5, стор. 200]. Така точка зору на поточний момент є загальноприйнятною, але, з’являються твердження, що дефлятор ВВП розраховується за індексом Пааше, а не з формулою індексу цін Ласпейреса. [12, стор. 109], [13, стор. 54].

Який з індексів є більш точним показником виміру інфляції, індекс цін Ласпейреса чи індекс Пааше, ─ мабуть розв’язання цього питання ще попереду. Можливо, що вони мають свої сфери застосування, а, можливо, обидва взагалі чисельно не характеризують інфляційні процеси. Підставою для останнього припущення є таке ствердження: «Незважаючи на очевидність зв’язку інфляції зі знеціненням грошей, сутність цього явища не знайшла однозначного трактування в економічній літературі» [5, стор. 193].

Індекс Фішера вирішує (на його думку) суперечності індексів Пааше і Ласпейреса, оскільки дає змогу обрахувати співвідношення між цінами в поточному і базовому роках:

Якщо обрано і зафіксовано на певний проміжок часу перелік товарів і послуг, то формула (19.3) стає такою:

При розрахунках використовують поряд з показниками індексу інфляції показники темпу або рівня інфляції (inf, inf%). Нагадуємо, що темп ─ безрозмірний показник, який дорівнює відношенню приросту (збільшення) або убутку (зменшення) за розглянутий період до базового показника. Рівень ─ темп, виражений у відсотках.

Темп інфляції (inflation rate) за певний проміжок часу розраховується за формулою:

Темп інфляції показує, на скільки частин (десятковим дробом) Р1 збільшилося відносно Р0 ;

Рівень інфляції (inflation rate) за певний проміжок часу розраховується за формулою:

Рівень інфляції показує, на скільки відсотків P1стало більшим відносно P0.

Із формул (19.6) та (19.7) можемо вивести співвідношення між індексом інфляції і темпом інфляції:

Наприклад, якщо індекс інфляції (Iinf) = 1,245, то темп інфляції (inf) = 0,245, тобто ціни за часовий період, що розглядається, зросли у 1,245 разів, або на 24,5%, що і є рівнем інфляції (inf %).

 Якщо відомі щомісячні індекси інфляції, то річний індекс інфляції визначається як добуток 12-ти місячних індексів інфляції.

І навпаки, коли відомий річний індекс інфляції, то середньомі­сячний індекс інфляції можна розраховувати за формулою:

  Приклад 19.1

Розглянемо приклад розрахунку щомісячного індексу споживчих цін (що також означає ─ індекс інфляції у відповідному місяці) за такими умовними даними, табл.19.1.

Таблиця 19.1 ─ Впродовж першої половини року ціни на товари «споживчого кошику» мали таку динаміку:

На

01.01. ....р.

На

01.02.….р.

На

01.03.….р.

На

01.04. ….р.

На

01.05. ….р.

На

01.06. ….р.

На

01.07. ….р.

1000 грн

1100 грн

1200 грн

1400 грн

1450 грн

1550 грн

1600 грн

Використовуємо формулу (19.4). Враховуючи, що кількість товарів у «споживчому кошику» на кожну дату не змінюється, формула (19.4 ) набуває такого вигляду:

Використовуючи формулу (19.11) розраховуємо індекси інфляції для кожного місяця окремо:

За допомогою формули (19.11) можемо розрахувати за наданими умовними даними загальний індекс інфляції за шість місяців в цілому:

Розглянемо, також, приклад розрахунку щомісячного темпу і рівня інфляції за тими ж умовними даними, табл. 19.1.

За формулами (19.7 ) і (19.8) темп та рівень інфляції:

Запишемо всі одержані данні у підсумкову таблицю, табл. 19.2.

Таблиця 19.2 ─ Показники інфляції, що розраховані за даними табл. 19.1.

Часовий

період

показника

Індекс інфляції,Iinf

Темп інфляції,

inf

(удолях)

Рівень інфляції,

inf %

(у відсотках)

у долях

у відсотках

січень 1,10 110,00% 0,10 10,00%
лютий 1,0909 109,09% 0,0909 9,09%
березень 1,1667 116,67% 0,1667 16,67%
квітень 1,0357 103,57% 0,0357 3,57%
травень 1,0690 106,90% 0,0690 6,90%
червень 1,0323 103,23% 0,0323 3,23%

Разом за 6 місяців

1,60 160,00% 0,60 60,00%

Індекси інфляції розраховується в Україні Державним коміте­том статистики України ЩОМІСЯЦЯ і публікуються у пресі не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним. Перша офіційна публікація індексів або рівнів інфляції надана газетам «Голос України» та «Урядовий кур’єр». Повідомлені іншими засобами масової інформації з посиланнями на Держкомстат України ці показники є також офіційними і можуть використовуватися для прове­дення перерахунків грошових сум або для прийняття управлінських рішень.

Наголошуємо, що показники інфляції надаються впродовж року, як показники за місяць. Якщо, маючи показники інфляції за кожний місяць окремо, виникає потреба знайти індекс, темп або рівень інфляції за визначений часовий період, наприклад, за півроку, треба запам’ятати, що розрахунок показників інфляції за строк, що перевищує місяць здійснюється виключно за допомогою добутку місячних індексів інфляції.

У табл.19.2 при розрахунку рівня інфляції «разом за 6 місяців» треба взяти місячні індекси інфляції у долях і перемножити:

Індекс інфляції «разом за 6 місяців»:

Лише після знаходження індексу інфляції за допомогою формули (7.9) можемо знайти темп, а потім і рівень інфляції: 1,6 ─ 1 = 0,6 ─ темп інфляції і, отже, 60% ─  рівень інфляції «разом за 6 місяців».

Крім індексу інфляції розраховують також показники темпу зростання (Tзр) і темпу приросту інфляції (Tпр):

У всіх показників інфляції є одна спільна риса. Всі вони «виникають», «народжуються» від логічної побудови розрахунку за часовою направленістю ─ «від сьогодні в майбутнє». Формули розрахунку індексів інфляції і, особливо, формули розрахунку темпу або рівня інфляції мають той же розрахунковий базисний механізм, що і формули розрахунку процентної ставки (див. формули (7.2), (7.3) та пояснення до них). На цій підставі інфляційні показники працюють в грошових розрахунках аналогічно показнику ─ процентна ставка, але, аналогія обмежується лише правилами математичного застосування. Наступне, про що треба пам’ятати, ─ інфляційні показники завжди «працюють» за складним механізмом нарахування, а точніше, механізм інфліювання завжди складний.


© 2006—2013 СумДУ